Конрад Вінклер попри свій молодий вік є одним із найпомітніших молодих режисерів документального кіно. Він переїхав до Троти, щоб зняти фільм «Stadtrand» («Околиця міста»). Ця стрічка отримала нагороду на Лейпцизькому фестивалі короткометражок «Kurzsüchtig» і була показана на телеканалі MDR. Для зйомок цього фільму Конрад переїхав до району Трота, а для своєї дипломної роботи в Мюнхенській вищій школі телебачення та кіно він знову звернувся до теми спальних районів – цього разу до Галле-Нойштадт, рідного району режисера. Що саме він задумав і як дитячі посиденьки на траві стали поштовхом до створення нового фільму – читайте далі.
Від ідеї до реалізації: виклик дипломної роботи
Для багатьох студентів дипломна робота – це справжнє випробування, яке хочеться відкласти на потім. Але для Конрада Вінклера – студента-документаліста – це не просто написання тексту, а створення повноцінного фільму, який заповнить вечірній сеанс у кінотеатрі. Торік, готуючись до проєкту, він переїхав до Галле-Нойштадт – району, з яким раніше мав мало спільного, хіба що відвідував там уроки плавання в дитинстві.
На початку Конрад не міг знайти чіткої ідеї для фільму. Галле-Нойштадт викликав у нього суперечливі асоціації: від спогадів про соціалістичне минуле до образу району, де вирують сучасні соціальні проблеми. Ця двоїстість навіть змусила режисера задуматися, чи не покинути свій задум. Та все змінилося одного літнього дня, коли він помітив, як діти у Südpark влаштували посиденьки на траві біля будинку – без дорослих, у легкій і невимушеній атмосфері. Цей момент нагадав Конраду про часи, коли Галле-Нойштадт був молодим містом, сповненим дитячого сміху. «Цей образ одразу зачепив мене емоційно, – розповідає Вінклер. – Я подумав, що було б цікаво подивитися на район очима дітей: як вони його сприймають і що роблять?»
Від стажування до кастингу
Так народилася ідея фільму, який Конрад сам із задоволенням подивився б у кінотеатрі. Щоб знайти героїв для своєї стрічки, режисер пішов працювати в дитячі та молодіжні центри в Галле-Нойштадт. Там він не лише спостерігав за дітьми, а й брав активну участь: допомагав, реалізовував радіо- та кінопроєкти, а паралельно проводив кастинг. Він шукав дітей із особливою харизмою, з якими можна було б налагодити контакт. Зрештою, Конрад зупинився на чотирьох героях різного походження – двох дівчатах і двох хлопцях, кожен із яких представляє свою національну ідентичність.
Робота з дітьми виявилася для режисера водночас натхненною і складною. «Діти більш відкриті, але їхня поведінка непередбачувана. Потрібно бути готовим до спонтанності й адаптуватися до їхнього настрою та характеру», – ділиться Вінклер. Найбільше зусиль довелося докласти, щоб завоювати довіру батьків. Конрад пояснював їм суть документального кіно, розповідав про свій задум і поступово знайомив сім’ї з роботою камери, адже зйомки триватимуть довго, і важливо, щоб усі почувалися комфортно.
Зйомки: у пошуках справжнього життя
Зйомки стартують у другій половині року, і Конрад запланував 20 знімальних днів, які будуть гнучкими, щоб вловити справжні, живі моменти з буденного життя дітей. Водночас він планує залучати дітей до невеличких творчих завдань, які допоможуть розкрити їхні таланти та відчувати себе частиною Нойштадту. Наприклад, дитячі малюнки можна оживити за допомогою штучного інтелекту, а звуки – зібрати в атмосферну аудіокомпозицію. Чи вдасться реалізувати ці задуми, покажуть лише зйомки або монтаж. «Художнє кіно з акторами – це коли режисер – головний, він диктує правила та задає тон, а документальний фільм – коли всі на рівних творять разом», – каже Вінклер. Це спільна творчість, яка виникає через діалог і взаємне натхнення.
Галле-Нойштадт: не лише проблемний район
Галле-Нойштадт нерідко потрапляє в об’єктиви медіа. Наприклад, торішній репортаж Stern-TV про район зібрав мільйони переглядів, але змалював його однобоко. Конрад не хоче повторювати заїжджені стереотипи чи зациклюватися на новинах про злочини. Він прагне показати Галле-Нойштадт як місце, де вирує справжнє життя реальних людей.
«Галле-Нойштадт – це не депресивне місце, це район, де живуть справжні люди», – наголошує Вінклер. Він не мріє, що його фільм переверне уявлення глядачів про район, але сподівається показати його з іншого боку.
Цей фільм – не просто дипломна робота, а спроба Конрада Вінклера показати, що навіть у спальному районі, який часто пов’язують із труднощами, вирують легкість, дитяча радість і справжнє життя.
Назва
Документальний фільм про дитинство в Нойштадті
Webpage
Webpage